Сонячні затемнення завжди викликали хвилювання і захоплення серед людей різних культур і цивілізацій. Це незвичайне природне явище, коли Сонце зникає з неба, залишаючи землю у темряві, спонукало народи по всьому світу творити міфи та легенди для пояснення цього явища.
Тому далі "Апостроф" зібрав цікаві прикмети та повір’я про сонячне затемнення в Україні та світі.
Читайте також: Починається період ретроградного Меркурія: що це означає і що краще не робити
Ресурс "Chas.news" згадує, як протягом великої частини людської історії предки лише могли здогадуватись про природу загадкового явища, що відбувалося над ними. Посеред дня Сонце раптово ставало темнішим, що зазвичай викликало в людей страх і паніку. Таке явище "кінця світу" спонукало численні давні культури до створення власних інтерпретацій того, що відбувається.
Повір’я світу
У давнину китайці уявляли собі, що небесний дракон полює на Сонце та Місяць, а слово, що означає затемнення в китайській мові, також може бути перекладене як "з'їдати".
Також в міфології можна зустріти такі вірування:
- в індуїзмі – за Сонцем переслідував демон Раху,
- у скандинавських міфах - вовк Сколль,
- в давньоєгипетській міфології - змій Апеп.
Багато давніх народів також вважали, що містичне створіння намагалося захопити Сонце або Місяць, тому небесні тіла темніли. Щоб відбити атаку потойбічної істоти та врятувати світила, люди вдавалися до гучних дій: били у барабани чи горщики, стріляли стрілами в небо. В Китаї ще в ХІХ столітті, віддаючи данину цій традиції, в дні місячних затемнень кораблі робили гарматні залпи.
В давнину затемнення вважались передвісником негараздів, особливо для монархів. Тому завданням дворових астрологів і жерців було відстеження і передбачення затемнень. Легенди розповідають, що легендарний китайський імператор Чжун Кан навіть стратив двох астрономів за їх нездатність передбачити сонячне затемнення через пияцтво.
У Месопотамії була розвинена практика заміни правителя на час небезпеки, заснована на рекомендаціях жерців щодо несприятливих днів, які часто збігалися з затемненнями чи повним місяцем. Цар тимчасово залишав місто, а його місце займала інша особа. По завершенню церемонії цих "дублерів" зазвичай страчували, хоч існували випадки, коли подібні обряди не рятували від біди.
Сонячне затемнення: у що вірили українці
Культурологиня Громовицею Бердник в подкасті для "Громадське радіо" розповіла, що в деяких українських повір’ях згадується, як Сонце з’їдають крилаті вовкулаки: "Так вони хочуть нашкодити людям".
Крім того, у багатьох регіонах України панувала думка щодо того, що під час місячних та сонячних затемнень світила приховують свій погляд від людей, щоб не бачити їхніх гріхів. Такі переконання можна знайти в історичних джерелах, зокрема у літописах. Один із найвідоміших описів затемнення міститься у "Слові о полку Ігоревім".
У фольклорі також важко знайти позитивне ставлення до затемнень: вони зазвичай асоціювалися з негативними очікуваннями.
Громовиця Бердник наводить приклад, що у деяких селах існувала практика закривати криниці під час затемнень, щоб вода не стала отруйною. Люди також уважно спостерігали за поведінкою тварин, вважаючи різкі зміни ознакою майбутніх негараздів.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, як з користю використати кармічний коридор затемнень з 25 березня по 8 квітня.
- Вас також може зацікавити:
Чому не можна купувати речі до народження дитини: у що вірили наші предки і чому
Це звертання до духів лісу: як виникла прикмета стукати по дереву і де вона поширена
Сварка, гроші чи зустріч? Пояснюємо прикмети про свербіж рук